Основні теорії функціонування ф’ючерсних ринків

Основні теорії функціонування ф’ючерсних ринківФ’ючерсні ринки на Заході характеризуються широким застосуванням фінансових інновацій, особливими правилами їх обігу, висококваліфікованими учасниками, коло яких постійно зростає. Крім банків та парабанківських установ до їх числа приєднуються фінансові менеджери фірм та корпорацій, які в такий спосіб здійснюють управління фінансовими ризиками.

Зарубіжна наука виділяє три складових теорії строкових (ф’ючерсних) ринків, а саме теорії раціональних сподівань учасників ринків, арбітражні, спекулятивні та хеджеві теорії, або теорії ціноутворення; популярна до сьогодні теорія ефективності ринку.

Дискусійними й досі залишаються такі теоретичні проблеми:

  • доречність різних видів хеджування;
  • існування ризик-премії;
  • інтерпретація отриманої вигоди;
  • аналітична цінність статистики ф’ючерсних ринків.

Ф’ючерсні ринки — самостійний сегмент фінансового ринку. Якщо на первинному ринку обертаються щойно випущені фінансові інструменти, на вторинному досягається підвищення їх ліквідності, то ф’ючерсні ринки, які є ринками цінових прогнозів, утворюють третинний ринок. На третинному ринку торговці купують і продають цінові ризики окремо від купівлі та продажу реальних товарних та фінансових активів, формуючи свої власні раціональні сподівання, тим самим створюють майбутній профіль економіки.

Дослівно термін «ф’ючерсні ринки» (futures markets) перекладається з англійської мови як ринки майбутніх цін, які встановлюються (прогнозуються) продавцями та покупцями на основні активи в момент укладання угод задовго до їх реального обміну в майбутньому.

Ф’ючерсні ринки в країнах Заходу виникли на базі ефективно діючих спотових ринків, тобто реальних ринків товарних і фінансових інструментів з негайною поставкою, і є ефективнішими, ніж спотові. В той же час розвиток ф’ючерсних ринків сприяв подальшому розвиткові спотових ринків.

Комментарии закрыты.