Особливості функціонування бірж в Україні на початку ХХІ-го століття – частина 4

Особливості функціонування бірж в Україні на початку ХХІ-го століття – частина 4Скільки існує біржовий механізм, стільки ж його переслідують кризи. Велика економічна депресія США у 30-х роках виникла після жорстокої біржової кризи, відомої як «чорний вівторок» та «чорний четвер» — 24 і 29 жовтня 1929 р. Криза була настільки жахливою, спричинила стільки жертв, що й досі сприймається як найстрашніше лихо, яке спіткало американську націю за всю історію її існування. До кризи всі американці, від домогосподарки до президента, азартно грали на фондовій біржі, купуючи та продаючи акції, курси яких на очах зростали. У вересні 1929 р. було випущено на $1 млрд. більше акцій, ніж за всі вересні попередніх років.

У вівторок, 29 жовтня, о 10-й годині при відкритті біржі було запропоновано 650 000 акцій престижної корпорації по 179 доларів, тоді як 24 жовтня вони коштували 205. Покупців не було. Крах цих акцій став початком божевілля. Усі кинулися продавати. До кінця дня збитки становили понад $10 млрд. Крах американської біржі спровокував крах європейських ринків, але наслідки тут були не такими жахливими, оскільки й ринки були значно меншими за обсягами. З кризи економіка США виходила надзвичайно важко і довго. Понад 130 тисяч підприємств перестали функціонувати, кожен третій американець залишився без роботи, без засобів до існування. Криза біржова стала апогеєм і каталізатором економічної кризи. Про неї написано дуже багато, однак будь-які паралелі з Україною 90-х років ХХ-го ст. зайві. Криза 19291933 рр. виникла внаслідок стихійності і безконтрольність з боку держави ціноутворення на біржовому ринку цінних паперів, коли курси акцій цілком не відповідали реальному стану справ. У нас, в Україні, держава не усвідомлює політичного значення біржового інституту, що спричинює неабиякі економічні наслідки.

Економічні та літературні джерела, що описували біржову кризу 1929 р., підтверджують разючі відмінності цих криз. Український ринок не реагує на біржову кризу, бо ринку немає, і в кризі перебувають не інструменти центрального ціноутворення, а прості посередники місцевого значення, які виникають і зникають ніким, за виключенням фахівців-аналітиків, не помічені.

Біржова криза 1987 р. була також досить болісною, особливо для Європи. Це знову був жовтень, що підтвердило слова Марка Твена: «Особливо небезпечним для спекуляцій на біржі є місяць жовтень, але є ще інші досить небезпечні місяці…» — і він перелічив у довільному порядку всі місяці року.

Фахівці-економісти наголошують на монетарних та немонетарних причинах кризи. Це була енергетична криза в Європі, коли країни Перської затоки різко підняли ціни на нафту, і це була криза нерегульованих міжнародних подій у біржовій діяльності. Біржі стали міжнародними, розвиток комп’ютерної техніки дозволив збільшити обіг капіталів, розмах спекулятивних та арбітражних угод. На ринках з’явилися фальсифіковані фінансові інструменти. Однією з причин кризи 1987 р. був подвійний американський дефіцит (бюджетний та комерційний). Монетарною причиною називали коливання курсу долара, який вже не міг бути еквівалентом щодо інших конвертованих валют.

Третя причина — фінансова, а саме збільшення відсоткових ставок за довгостроковими кредитами. Четверта — технічна (помилка комп’ютерів, програм тощо), оскільки з їх допомогою було прискорено виконання замовлень на продаж.

Криза, незважаючи на песимістичні прогнози, почала зменшувати свій вплив на реальну економіку вже через рік, адже відбувалася в період сильного зростання світової економіки.

І зараз діловий світ доволі швидко вийшов із жорсткої фінансової кризи. Розпочинаючи знову ж таки з жовтня 1997 р. фінансова криза, що зародилися в Гонконгу, завдала відчутних ударів Японії, «азійським тиграм», США і навіть Росії, яка досить тісно інтегрувалася у світові ринки. Україну і ця криза зачепила лише на макрорівні: міжнародні валютні організації збільшили відсотки за надані кредити.

Сьогодні провідні економісти й аналітики системно вивчають російську кризу серпня 1998 р., яка відчутно вплинула і на ситуацію в Україні, де було девальвовано нещодавно введену нову національну грошову одиницю — гривню.

Біржові кризи, які переживало людство у ХХ-му ст., свідчать, що ринкова економіка та її барометр — біржа, можуть давати збої, пробук-совувати, однак, попри все, дозволяють робити висновки, підвищувати якість регулювання цих процесів з боку і біржових структур, і держав. Тому, визначаючи напрями розвитку біржового ринку в Україні, необхідно створити належні політичні та економічні умови становлення біржі, яка допоможе структурувати сам ринок, визначати прогнозні ринкові ціни та дозволити здійснювати нові для наших учасників ринку, але вкрай необхідні операції страхування цінових та курсових ризиків.

Комментарии закрыты.