Стан дослідження ф’ючерсних ринків в Україні – частина 4

Стан дослідження ф'ючерсних ринків в Україні – частина 4Впродовж тривалого часу вітчизняні економісти не мали змоги брати участь у виробленні сучасних інвестиційних та фінансових теорій, зокрема теорій строкових ринків, а ті з них, хто знайомився з ними, вивчаючи капіталістичну економіку, був зобов’язаний здійснювати цей процес лише з метою їх критики.
Покажемо розвиток цих теорій на Заході. Це допоможе глибше зрозуміти суть цих явищ, механізм функціонування строкових ринків у економіці.

В Україні, починаючи з 1992 р. — періоду «буму» становлення бірж, — з’являються наукові публікації та дисертаційні роботи, у яких досліджуються процеси відродження біржового руху. До перших таких робіт належать статті Кузьміна О.Є. та Колісника М.В. , автореферати автора підручника , М.В. Колісника , наступні публікації вчених та політиків, зокрема Е.П. Єщенка , В. Пилипчука , навчальний посібник «Біржова справа», написаний автором спільно з О.М. Дениско , І.А. Бланка, П.І. Гайдуцького, присвячені безпосередньо дослідженню біржових ринків.

Крім названих авторів, у своїх дослідженнях строкові контракти згадують О.М. Мозговий  , В.С. Загорський , Б.В. Губський , А. Філіпенко та Ф.Р. Рут .

У 1998-1999 рр. публікують свої роботи економісти та практики банківської справи, про яких згадувалося на початку даного параграфа. У 1999 р. вийшла монографія автора , яка стала першою спробою в Україні комплексно дослідити строкові (ф’ючерсні) ринки країн Заходу, окреслити перспективи їх становлення в Україні.

Ґрунтовний аналіз новітніх економічних теорій ф’ючерсних ринків може полегшити процеси вивчення теоретичних аспектів функціонування строкових ринків, дасть можливість використати їх під час удосконалення біржового та фінансового законодавства та формування відповідних умов для їх становлення в Україні.

Глобалізація світових ринків, особливо наймобільніших із них, фінансових, призвела до того, що жодна із країн не може не відчувати наслідків збоїв у їх функціонуванні. Після російської кризи складна міжнародна банківська система важко знаходила шляхи проведення взаємозаліків з неповернутих кредитів. Криза стала особливо дошкульною і через те, що класична економічна теорія економіки як системи, що постійно перебуває у стані динамічної рівноваги і має внутрішні важелі розвитку, особливо теорія ефективності ринків, яку постійно застосовували основні учасники міжнародних фінансових ринків — міжнародні інвестори — найпотужніші банки, інвестиційні фонди та страхові компанії, хеджеві взаємні та фонди грошового ринку, виявилася неспроможною своєчасно передбачити та запобігти фінансовому й економічному краху багатьох із них.

Вище уже наводився красномовний факт  фінансового краху одного із найбільших хеджевих фондів «Long-Term Capital Management», яким керував авторитетний портфельний менеджер Джон Мериветер, а консультували М. Шоулс та Р. Мертон — обидва лауреати Нобелевської премії в галузі економіки, отриманої ними у 1997 р. за розробку моделі ціноутворення опціонів. Рятувати фонд прийшлося Федеральній резервній системі США, яка не могла допустити втрати довіри клієнтів до світової банківської системи.

Комментарии закрыты.