Еволюція розвитку основних економічних теорій ф’ючерсних ринків – частина 1

• 30 Жовтня, 2013
• Біржова торгівля

Впродовж ХХ-го століття теорія і практика ф’ючерсних ринків Заходу отримує небувалий розвиток, однак власне вибуховий ефект, про який згадувалося вище, на цих двох напрямах досягається лише після другої світової війни.

До 1945 р. було опубліковано лише кілька ґрунтовних робіт, в яких вченими, визнаними сьогодні класиками економічної науки, висвітлювалися деякі аспекти функціонування ф’ючерсних ринків. До них нале жать відомі праці А. Маршала (Marshall) “Промисловість і торгівля” , Дж. М. Кейнса (Keynes) “Трактат про гроші” , Дж. Р. Гікса (Hicks) “Вартість і капітал” , в яких від декількох сторінок до цілого розділу було присвячено дослідженню ф’ючерсних ринків, в основному валютних. Крім цих робіт помітне місце займала монографія Г.В. Гофмана (Hoffman) “Ф’ючерсна торгівля на організованих товарних ринках Сполучених Штатів” , опублікована у Філадельфії в 1932 р. Окрім вказаних робіт, в журналах було опубліковано лише кілька статей окремих маловідомих авторів.

У роботі “Трактат про гроші” Дж.М. Кейнс вважає, що у країнах із нестійкими валютними курсами можна досягти пом’ якшення їхніх коливань через запровадження строкового (ф’ючерсного) валютного ринку. Він пропонував центральним банкам самим виходити на ринок валютних ф’ючерсів в якості агентів ринку, купуючи та продаючи значну кількість валюти на строк, тим самим формувати майбутні валютні курси. Не дивлячись на сімдесятилітню давність такої поради, актуальності вона не втратила, в тому числі і для України, де в центрі процесів становлення строкового валютного ринку має бути Національний Банк України. Це дасть можливість узгодити два процеси “знизу” та “зверху”, тобто організує стихійний строковий ринок, який неодноразово виникав впродовж 1994-1998 рр. Але для цього НБУ потрібно скасувати власну “тимчасову” заборону на проведення строкових операцій з валютою, яка суттєво стримує становлення ф’ючерсних ринків.

Дж.Р. Гікс у десятому розділі “Рівновага та нерівновага” своєї книги “Вартість і капітал” , виступаючи послідовником А. Маршала, намагається перекинути місток від статичної неокласичної системи економіки до динамічних моделей. До того ж головним елементом у Гікса виступають індивідуальні сподівання учасників господарського процесу. Головною ідеєю книги є теза про нестійкість (нестабільність) капіталістичної економіки, що не лише свідчить про підтримку автором ідей Кейнса, але й, як показує практика, абсолютно підтверджується розвитком сучасної світової економіки.