Еволюція розвитку основних економічних теорій ф’ючерсних ринків – частина 4

Еволюція розвитку основних економічних теорій ф'ючерсних ринків – частина 4Після 60-х років ХХ-го століття і до цього часу у зарубіжній економічній літературі переважає підхід до ф’ючерсних ринків, як до ринків, основною функцією яких є забезпечення механізму для перерозподілу ризику. У Флоренції у 1983 р. професор Манфред Страйт (Streit) спільно з Інститутом Європейського університету видає збірник наукових статей з питань функціонування ф’ючерсних ринків під назвою “Ф’ючерсні ринки.

Моделювання, управління та моніторинг ф’ючерсної торгівлі” . Цей збірник було видано на основі матеріалів однієї із багаточисельних конференцій, які проводилися у Європі з цих питань напередодні започаткування активної торгівлі фінансовими ф’ючерсами на новостворених європейських біржах, Лондонській біржі фінансових ф’ючерсів (LIFFE) та Німецькій строковій біржі (DTB). В такий спосіб було підведено своєрідний підсумок досліджень функціонування цих ринків на всіх континентах земної кулі.

Зокрема у вступній статті М.Е. Страйта наголошувалося на успіхах ф’ючерсних ринків у США, підкреслювалося, що науковцями цієї країни проводяться інтенсивні емпіричні та теоретичні дослідження, в той час як у континентальній Європі такі дослідження були відсутні. Тому автор не зовсім вірив, що діяльність Лондонської біржі фінансових ф’ючерсів буде успішною. Прогнози автора не справдилися, сьогодні ця біржа за обсягами торгівлі фінансовими ф’ючерсами займає суттєву частку світового строкового ринку, яка стала найбільшою в результаті злиття з інтегрованою фондовою біржею Euronext NV, про що уже йшлося в попередньому розділі підручника.

Статті у збірнику були підібрані так, щоб показати ф’ ючерсні ринки у трьох взаємопов’ язаних аспектах:

  • моделювання ф’ючерсної торгівлі;
  • управління ф’ючерсними ринками на макро- та мікрорівнях;
  • моніторинг ф’ючерсної торгівлі.

У розв’язанні проблем моделювання ф’ючерсних ринків обговорювалися такі питання:

  1. торговельні мотиви та їх відповідність існуючим інструментам;
  2. формування ф’ючерсних цін та меж, у яких сподівання учасників регулюють ціну;
  3. важливість інформації як елементу ефективності ф’ючерсних ринків.

Всі названі проблеми досі є предметом ґрунтовних досліджень сучасних зарубіжних вчених та практиків ф’ючерсних ринків, які відіграють значну роль у світовій економіці.

Автором підтримується думка деяких зарубіжних вчених, що ф’ючерсні ринки є складовою міжнародного фінансового ринку, причому їх уже не можна включати до ринку грошей. Це самостійний сегмент ринку. Якщо на первинному ринку обертаються щойно випущені фінансові інструменти, на вторинному досягається підвищення їх ліквідності, то ф’ючерсні ринки (як ринки цінових прогнозів) утворюють третинний ринок. На третинному ринку торговці купують і продають цінові ризики окремо від купівлі та продажу реальних товарних і фінансових активів, формуючи свої власні раціональні сподівання, тим самим створюють майбутній профіль економіки.

Зарубіжна наука виділяє три складових теорії строкових (ф’ючерсних) ринків, а саме теорії раціональних сподівань учасників ринків, арбітражні, спекулятивні та хеджеві теорії, або теорії ціноутворення; популярна до сьогодні теорія ефективності ринку.

Дискусійними і досі залишаються такі теоретичні проблеми:

  • доречність різних видів хеджування;
  • існування ризик-премії;
  • інтерпретація отриманої вигоди;
  • аналітична цінність статистики ф’ючерсних ринків.

Comments are closed.