Фінансові інструменти – акція

• 18 Квітня, 2013
• Біржова торгівля

Акція (chare) – цінний папір, що засвідчує участь володаря у капіталі ділової одиниці бізнесу, що має статус юридичної особи у формі корпорації – акціонерного товариства.

Акція – це частка акціонера (chares of stock) у всьому, що має компанія, його узаконене право на частину капіталу, майна, доходу. Вона існує стільки, скільки існує сама корпорація, хоча за цей час може мати різних власників. Акціонер, як правило, не має права повертати акцію корпорації, що їх випустила. Акціонерний капітал є неподільним.

Акція – це єдиний вид цінних паперів, що за певних умов дозволяє збільшити свої капітали, захищати їх від інфляції. Акція – це одночасно боргове зобов’язання корпорації перед її акціонерами та титул власності.

В Законі України “Про цінні папери і фондовий ринок” від 23 лютого 2006 р. вказано, що акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств . Цей закон тепер передбачає випуск лише іменних акцій.

Більшість країн використовують іменні (зареєстровані акції), однак у Німеччині, Швейцарії переважну більшість складають акції на пред’явника (вільно обертаються, не зареєстровані в емітента на конкретну особу, дивіденд виплачується за купоном тому власнику, який у ньому зазначений).

Використання іменних акцій передбачає якісно іншу технічну інфраструктуру фондового ринку – існування розвинутої реєстраційної мережі (ведення реєстрів, поіменний облік переходу права власності, розвиток функції номінального утримувача).

Акції на пред’явника не реєструються корпорацією (АТ). Як правило, вона не знає, хто є їх володарем. Лише фактичне володіння цими акціями служить юридичною основою того, що перед вами акціонер товариства.
З боку акціонерного товариства більш зручно випускати іменні акції. Це дає йому можливість контролювати процес руху акціонерного капіталу, концентрацію пакетів в руках окремих осіб, регулювати їх обіг, в т.ч. і поза межами країни. Іменна акція дещо утруднює для акціонера можливість у будь-який момент перетворитися у готівкові кошти.

Існують різні способи продажу іменних акцій. Володар іменної акції, як правило, отримує при купівлі один сертифікат на всі акції, який засвідчує їх наявність у володаря. При продажі цих акцій, на зворотній стороні сертифікату робиться індосамент про передачу з підписами обох сторін. Після чого сертифікат відсилається у корпорацію або реєстратору, де вносяться зміни у список акціонера, а володарі отримують нові сертифікати.
Перепродаж акцій на пред’явника полягає у прямій передачі цього цінного паперу від одного власника до іншого. Акції на пред’ явника випускаються, як правило, з невисоким номіналом, але великим тиражем. Для іменних акцій проблеми номіналу не існує.

Названий вище закон визначає й розмір випуску тих чи інших видів акцій. Так, наприклад, “привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 25 відсотків статутного фонду акціонерного товариства” (аналогічно в Росії)14. Як бачимо, діяльність акціонерних товариств по випуску цінних паперів обмежена законом і не надає прав акціонерним товариствам самостійно вирішувати питання випуску необхідних їм цінних паперів, зокрема акцій, відповідно тій кон’юнктурі, яка склалася в даний час на ринку, і яка є найвигіднішою.
Привілейовані акції дають їх володарям право, яке не мають інші власники товариства, а саме:

• дивіденди на привілейовані акції, як правило, встановлюються за фіксованою ставкою, розмір дивіденду, виражений у відсотках до номіналу акції;
• дивіденди на привілейовані акції виплачуються до виплати дивідендів за звичайними акціями;
• володарі привілейованих акцій мають право на першочергове отримання певної частки активів товариства при його ліквідації.

Участь в акціонерному товаристві несе певний ризик і відповідальність. Ризик полягає в тому, що при відсутності гарантії отримання фіксованих дивідендів в результаті діяльності акціонерного товариства, є потенційні можливості знецінення заощаджень, вкладених в акції, і навіть їх повної втрати. Відповідальність акціонера пов’язана з неможливістю вимагати від акціонерного товариства повернення коштів, внесених при купівлі акцій.

Оскільки привілейовані акції не мають такої степені ризику, в них відібрано один привілей, притаманний лише простим акціям – право голосу, тобто власники привілейованих акцій є співвласниками акціо-нерного товариства, але не мають права брати участь у керівництві.

Привілейовані акції бувають різних видів, а саме:

1. Кумулятивні привілейовані акції. Передбачається, що будь-які належні, але необов’язкові дивіденди накопичуються і виплачуються по цим акціям до об’яви про виплату дивідендів по звичайним акціям.
2.  Некумулятивні привілейовані акції. Володарі цих акцій втрачають дивіденди за будь-який період, за який рада директорів не оголосила про виплату дивідендів.
3. Привілейовані акції з долею участі. Ці акції дають їх володареві право на отримання додаткових дивідендів понад оголошеної суми, якщо дивіденди по звичайним акціям перевищують оголошену суму (тобто вони дають право їх володарям на участь у залишку прибутку).
4. Конвертовані привілейовані акції. Ці акції можуть бути обмінені на встановлену кількість звичайних акцій по обумовленій ставці.
5. Привілейовані акції з коректованою ставкою дивідендів. На відміну від привілейованих акцій з фіксованою ставкою дивідендів, дивіденди за цими акціями коригуються (як правило щоквартально) на основі врахування динаміки процентних ставок по короткостроковим державним паперам.
6. Відкликані привілейовані акції. Випускаючи ці привілейовані акції, акціо¬нерне товариство залишає за собою право “відкликати”, тобто викупити їх по ціні з надбавкою до номіналу.

Усі вище вказані види привілейованих акцій можуть комбінуватися; наприклад, можуть існувати конвертовані, кумулятивні привілейовані акції з часткою участі.

І, нарешті, прості (звичайні) акції. Це акції, дохід яких залежить від чистих прибутків товариства і від його дивідендної політики. Володар звичайних акцій має право приймати участь в управлінні акціонерним товариством (право голосу на зборах акціонерів). Розподіл прибутку між володарями даних акцій проводиться пропорційно вкладеному капіталу, в залежності від кількості куплених акцій. Мінімальна величина вкладеного капіталу – номінальна вартість акції. Номінальна вартість акції в Україні не може бути меншою від однієї копійки.

Акції дають право їх володарям на отримання частини прибутку акціонерного товариства в формі дивідендів. Дивіденди – частина прибутку акціонерного товариства, розподілена між акціонерами у вигляді певної частини від вартості їх акцій. Дивіденди за звичайними акціями виплачуються лише після сплати податків, відсотків за облігаціями та дивідендів за привілейованими акціями.