Історія формування бірж у Європі, Великобританії та США – частина 3

• 28 Березня, 2013
• Біржова торгівля

У березні 1851 р. зафіксовано укладання першого форвардного контракту (попереднього контракту) на поставку кукурудзи в червні за ціною нижчою, ніж на спотовому ринку на момент укладання угоди2. Таким чином фермери намагалися зробити мінімальною цінову невизначеність. Це були приватні домовленості, товар не переходив з рук в руки до обумовленого строку, ціни для обох сторін фіксувалися.

Проте, при різких перепадах цін за період дії угоди, виникали порушення як з одного боку, так і з іншого. Для розв’язання даної проблеми застосовували відому ще з глибокої давнини практику застави у третьої особи певної суми завдатку як гарантії виконання зобов’язань (це особливо стосувалося золота). У цьому випадку, при порушенні зобов’язань, друга особа отримувала як компенсацію суму завдатку, що її залишала перша. Саме ця практика стала прообразом системи маржевого забезпечення, а пізніше системи клірингових розрахунків.
Це трохи стабілізувало формування цін впродовж року. Практика форвардних контрактів дозволила знизити ризик зміни цін, однак не розв’язала проблеми їх непередбачених змін у зв’язку з неврожаєм, посухою чи, навпаки, високими врожаями. Саме біржі взялися за цю роботу. Стандартизувавши кількісні та якісні параметри для кожного виду товарів, біржа впроваджує в торговельну практику новий вид контрактів — ф’ючерсні.

Відтепер створюється струнка ринкова система, в якій стандартні кількість та якість (сорт, марка) формували основу ф’ючерсного контракту, в якому були вказані всі аспекти угоди, крім ціни. Вона була предметом торгу в залі біржі, де збирались одночасно покупці та продавці. На відкритому аукціоні через рівновагу попиту та пропозиції формувалася ринкова ціна Ф’ючерсні контракти стали справжньою революцією у торгівлі. Як уже згадувалося, прообрази цих контрактів виникли у середні віки одночасно в Європі та Японії, проте саме в період розквіту капіталізму в США вони відіграли вирішальну роль для успішного розвитку біржової торгівлі. До кінця ХІХ-го ст. ф’ючерсні контракти вдосконалювались, стандартизовувались, розроблялися правила торгів. У цей же період сформувалася система клірингових розрахунків та процедура доставки товарів.

Саме завдяки поширенню ф’ючерсів на біржу прийшли спекулянти – особи, які прямо не зв’язані з виробництвом та торгівлею. Це були люди, що бажали за допомогою біржі ризикнути і збільшити свої доходи від основної роботи: юристи, лікарі, службовці. Вони використали суттєву різницю між ф’ючерсним контрактом і форвардним, а саме можливість його погашення (ліквідації) шляхом зустрічної (офсетної) угоди — купівлі проданого контракту або продажу купленого на той же місяць поставки.

При правильному прогнозуванні зміни ціни контракту можна було отримати суттєвий дохід, який приваблював спекулянтів. Вони почали відігравати одну з найважливіших ролей на біржі, завдяки їм збільшився приплив капіталу, зменшилися цінові коливання.

Питання біржової спекуляції надзвичайно актуальне, неоднозначно трактується у вітчизняній економічній літературі, тому в одному з розділів підручника спробуємо проаналізувати це явище і обґрунтувати доцільність його впровадження на біржовому ринку України.

Наприкінці ХІХ-го – початку ХХ-го ст. кількість товарних та фондових бірж зростає. Формується асортимент біржових товарів, широко котируються контракти на м’ясо, зерно, каву, бавовну, срібло, золото, нафту, ліс тощо.

З руйнацією Бреттон-Вудської системи міжнародні фінансисти відчули гостру необхідність виробити механізм страхування цінових коливань, пов’язаних зі змінами курсів іноземних валют. На ринку ф’ючерсних контрактів з’являються фінансові інструменти, а саме: відсоткові ставки за кредити, векселі, облігації, акції, індекси акцій фондових бірж. З 80-х років ХХ-го ст. до біржової практики додаються ще й опціони.

Усе це відчутно змінює характер біржової торгівлі. На біржі, крім спекулянтів, з’являються хеджери, які намагаються застрахувати капітали та інвестиції своїх клієнтів від можливих втрат на фінансових ринках. Ф’ючерсний ринок дає роботу величезній армії професіоналів, а всьому населенню – найоперативнішу інформацію щодо прогнозних ринкових цін, яка суттєво знижує ціновий ризик, допомагає захистити від інфляції доходи бізнесу і заощадження населення.

В кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття обсяги ф’ючерсної торгівлі різко зростають, з’ являються нові нетрадиційні контракти, такі як ф’ючерси на погоду, ф’ючерси на свопи тощо, які дозволяють страхувати погодні та екологічні ризики.