Особливості функціонування бірж в Україні на початку ХХІ-го століття – частина 2

• 5 Квітня, 2013
• Біржова торгівля

Українська міжбанківська валютна біржа (Ukraіnіan Іnterbank Currency  Exchange) була заснована 21 липня 1993 р. Засновниками біржі стали 40 найпотужніших комерційних банків України. На сьогоднішній день УМВБ відіграє першорядну роль у розвитку біржового ринку в країні.

Протягом усього періоду свого розвитку, УМВБ була ключовим організатором торгівлі в самому широкому спектрі біржових інструментів: валютою (у т.ч. валютні ф’ючерсні контракти – USD, DEM, RUR), акціями підприємств, що приватизуються, облігаціями внутрішньої державної позики (у тому числі конверсійні ОВДП), векселями, банківськими (монетарними) металами, енергоресурсами, нафтопродуктами тощо.

На сьогоднішньому етапі ЗАТ “УМВБ” проводить торги такими інструментами: у товарному сегменті – енергоресурси (нафта, газовий конденсат, стабільний газовий бензин); у фондовому сегменті – акціями підприємств, що приватизуються. В листопаді 2003 року УМВБ розпочала торги ф’ючерсними контрактами, базовим активом яких є курси іноземних валют, крос-курси іноземних валют, а також ціна нафтового кошика УМВБ.

З 20 червня 2002 року, у зв’ язку з вимогами законодавства, оптова торгівля банківськими металами (золото, срібло, платина, паладій) переведена на майданчик дочірньої структури ЗАТ “УМВБ” – Універсальної товарної біржі “Контрактовий дім УМВБ”, що була зареєстрована 26 грудня 2001 р. На даний час УТБ “Контрактовий дім УМВБ” виступає в якості єдиного організатора оптової торгівлі банківськими металами в Україні. На нинішньому етапі товарна біржа приступила до організації біржового ринку товарних ресурсів .

Набагато більше нерозв’язаних питань на сировинних ринках України, в тому числі найважливіших (аграрно-сировинному та енергетичному). Єдиної державної політики щодо структурування цих ринків на спот і ф’ючерсний (строковий) досі немає. Кожне галузеве міністерство створює у 1995-1996 рр., переломних для біржової торгівлі в Україні у ставленні до цього інституту урядових структур, свої відомчі біржі: Українську аграрну біржу (УАБ), енергетичний ринок тощо – замість законодавчої підтримки чинних бірж. Спотовий зерновий ринок України не створений також через відсутність на ньому інфраструктурних інститутів таких як приватні елеватори. Адже елеватори є настільки важливою ланкою зернового ринку, що за умови їх перебування у державній власності зерновий спотовий ринок може функціонувати лише теоретично. Цей процес знаходиться лише на початковому етапі.

Як правило, понад 40% бірж України зовсім не торгують, відбувається постійний процес реорганізації цих структур, деякі з них не можуть виконувати функцій, властивих класичним біржам. І хоч за кількістю бірж Україна випередила в цілому весь західний світ, народжуються нові й нові структури цього типу. З моменту першого видання підручника “Біржова справа” в 2003 році їх кількість зросла ще на 61. Досі біржова діяльність не ліцензується (за винятком фондової), не сертифікуються, хоча на цьому наполягають самі біржовики.