Чи потрібно реструктуризовувати сільськогосподарське підприємство?

• 31 Січня, 2013
• Реформування

КСП є юридичною особою, структура управління якої, майнові та трудові відносини базуються на принципі членства. Це означає, що кожний член КСП уособлює собою триєдину постать: він одночасно є працівником, власником (частини майна і землі) та управлінцем (членом загальних зборів). Отже, формально основні фактори сільськогосподарського виробництва: праця, виробничі ресурси та управління – жорстко поєднані на основі членства.

Однак, як свідчить світовий досвід, таке жорстке поєднання основних факторів сільськогосподарського виробництва є ефективним за умови, коли засновниками сільськогосподарського підприємства виступають одна чи кілька фізичних осіб, як правило, пов’язаних сімейними узами. Саме за такої умови засновники сільськогосподарського підприємства дійсно є “працюючими власниками”.

Що ж стосується КСП, то справжній статус його членів зводиться до того, що вони є не “працюючими власниками”, господарями майна і землі, а практично залишаються найманими працівниками. Це стосується як рядового члена КСП, так і його керівника (голови) та членів правління КСП.

Статус члена КСП як найманого працівника обумовлений рядом причин:

• в КСП, кількість членів у яких становить від 80 до 1500 осіб, у результаті проведених паювання майна і землі відбувається їх розпорошення. Кожний член КСП отримує в результаті паювання мізерні частки майна і землі у порівнянні з величиною майнового і земельного масивів господарства. В результаті з чисто психологічних причин член КСП не відчуває і не може відчувати себе власником чи навіть співвласником майна і землі;
• паювання майна в КСП як спосіб його приватизації здійснене не на користь працездатних та економічно активних його членів. Згідно із законом про КСП розмір майнового паю в процесі паювання майна визначався з урахуванням трудової участі у діяльності КСП. В результаті пенсіонери, які становлять 50 і більше відсотків членів КСП, завдяки великому трудовому стажу отримують значно більші майнові паї, ніж члени КСП працездатного віку;
• кожний член КСП, яким би великим майновим паєм він не володів, має лише один голос на загальних зборах членів КСП, який сам по собі вирішального значення не має;
• голова КСП, яким би повноправним господарем КСП не здавався, по суті є юридично безправним. У випадку прийняття ним непопулярного, хоча й обгрунтованого, рішення його долю вправі вирішити загальні збори КСП, які практично в будь-який час можуть звільнити його з посади. До того ж голова КСП не має права вирішувати без згоди загальних зборів КСП чи зборів уповноважених ключові питання діяльності господарства.

Саме ці фактори обумовили стан, при якому передані у колективну власність земля і майно є нічийними, а члени КСП – найманими працівниками, а не господарями майна і землі. І саме ці фактори обумовили непридатність КСП як виду юридичної особи для діяльності в умовах ринкової економіки.

В процесі реструктуризації КСП досягаються дві важливі мети: по-перше, долається монополія цього виду юридичних осіб у сфері сільськогосподарського виробництва України, по-друге, реформуються відносини власності на майно та землю КСП, оскільки в результаті реструктуризації КСП колективна власність на землю і майно, носієм якої є КСП, трансформується у приватну власність членів КСП.