Менеджмент агропромислових підприємств

• 5 Квітня, 2013
• Реформування

Виходячи з уявлення про підприємство, господарюючий суб’єкт ринкової економіки як про відкриту систему, в ньому обов’язково виділяють підсистему управління (вона ж – суб’єкт управління й керуюча підсистема), яка, власне, й надає підприємству як організації системного характеру, тобто регулює й координує діяльність всіх інших елементів (підрозділів, галузей, служб тощо) в напрямі досягнення спільної (загальної) мети або ж погоджених цілей, робить всі елементи взаємозалежними, а їх взаємозалежність набуває позитивно синергічного характеру, коли успіх одного сприяє успішній діяльності всіх інших, взаємопосилюючи позитивні результати кожного елемента й організації (системи) в цілому.

В контексті викладеного більш виправданим і логічним буде вживання терміна „управління“, що є ширшим від поняття „менеджмент“. На відміну від управління менеджмент виник на основі практики господарювання в умовах ринку. Тому „менеджмент агропромислових підприємств“ означає систему специфічних функцій, методів їх виконання, адекватні їм організаційні структури апарату й персоналу управління, яка (система) забезпечує успішну вживлюваність і ефективну діяльність організації (підприємства) в ринковій економіці. В даному контексті вживання терміна „менеджмент“ особливо підкреслює маркетингову спрямованість діяльності всіх служб апарату і всіх службових осіб персоналу управління.

Отже, можна зробити висновок: менеджмент являє собою особливу організацію керуючої підсистеми підприємства, яка спрямована на безпосередній і органічний зв’язок його із зовнішнім (ринковим) середовищем як через вхід до організації (надходження ресурсів: інформація, люди, капітал, технологія, матеріали), так і через вихід (одержані результати: товарна продукція, прибуток, частка ринку, суспільне визнання соціальний розвиток).