Облік у товариствах з обмеженою відповідальністю

• 18 Березня, 2013
• Реформування

Засновниками та учасниками товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни. Вони своїми внесками створюють статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Внесками учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), кошти (в тому числі в іноземній валюті).

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти та кошти, одержані в кредит чи під заставу.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний сплатити не менше 30% вказаного в установчих документах внеску, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Внески засновників до статутного фонду не є об’єктом оподаткування податком на прибуток, якщо сума внеску не перевищує розмір зареєстрованого статутного фонду. Поповнення засновниками статутного фонду без державної реєстрації, збільшення статутного фонду кваліфікується як безповоротна фінансова допомога, яка включається до валового доходу і є об’єктом оподаткування податком на прибуток.

Передавання частки (її частини) третім особам можливе тільки після повного внесення внеску учасником, який її відступає.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного внесення ним внеску може бути придбана самим товариством. У цьому випадку воно зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців із дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернутий повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу учасника. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.
У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим від 5% суми чистого прибутку.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після відшкодування матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства вносяться до бюджету передбачені законодавством України податки та інші платежі. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Достовірність та повнота річного балансу і звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності товариств з річним господарським оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.
Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

Кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством, та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.