Оцінка демографічної ситуації в сільській місцевості

• 11 Листопада, 2014
• Реформування

Демографічна ситуація – це стан демографічного розвитку населення країни або її адміністративно-територіальної одиниці. Що стосується сільської місцевості , то „демографічна ситуація“ — це стан демографічного розвитку сільського населення на всіх рівнях: населений пункт – сільська рада – район – область – природно-економічна зона – країна. Вона характеризується показниками чисельності та статевовікової структури селян, їх природного і механічного руху, фізичного здоров’я та іншими показниками людського буття, що в сукупності визначають систему кількісних і якісних характеристик мешканців села. Основним джерелом оцінки демографічної ситуації в сільській місцевості на рівні населеного пункту, сільської ради, району є сільрадівська звітність за формою № 9 „с“ „Звіт про склад сільського населення за статтю та віком на 1 січня року“, а також оперативний сільрадівський облік селян на рівні області, природно-економічної зони і країни – дані офіційної статистики.

Чисельність сільського населення підраховується станом на І січня року та в середньорічному обчисленні як півсума кількості селян на початок і кінець року. Порівнянням чисельності селян звітного періоду з попереднім або базовим визначаються відповідно ланцюгові й базисні індекси чисельності селян та показники динаміки (абсолютне і відносне збільшення або зменшення).

Статево-вікова структура сільського населення – це питома вага (частка) кількості селян певної статі або вікової групи в загальній їх кількості.

Природний рух сільського населення характеризується кількістю народжених і померлих осіб протягом певного проміжку часу, в основному протягом року. Різниця між кількістю народжених і померлих характеризує збільшення або зменшення мешканців села. Якщо ця різниця має позитивне значення, тобто > 0, то природне відтворення селян розширене, якщо ця різниця = 0, то відтворення селян просте, якщо різниця < 0 – відтворення селян звужене. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених називається депопуляцією. Вимірниками інтенсивності природного руху сільського населення виступають загальні коефіцієнти народжуваності та смертності, які обчисляються як відношення відповідно кількості народжених або померлих до загальної кількості населення з розрахунку на 1000 чол. і виражаються в проміле (%о). Для поглибленого дослідження природного руху селян можуть бути використані сумарні коефіцієнти народжуваності, нетто-коефіцієнти, показники дітородності жінок та інші показники демографічного розвитку.

Механічний рух сільського населення характеризується міграційними процесами – кількістю селян, що вибувають із села (емігрантів), і кількістю селян, що прибувають у сільську місцевість (іммігрантів). Різниця між кількістю емігрантів й іммігрантів – це сальдо міграції, яке може мати додатне або від’ємне значення. Основні види міграційного руху сільського населення: стаціонарний (міграційний рух зі зміною постійного місця проживання), сезонний (міграційний рух на сезон без зміни постійного місця проживання), маятникова міграція (щоденне переміщення селян на роботу за межі постійного місця проживання). Кількісними вимірниками механічного руху сільського населення є відповідні коефіцієнти виражені у проміле (%о), інтенсивності міграції за прибутгями (вибуттями) селян з розрахунку на 1000 чол. мешканців села.