Паювання майна в колективних сільськогосподарських підприємствах

• 9 Лютого, 2013
• Реформування

Реформування відносин власності неможливе без формування реальних власників землі та майна. В багатьох господарствах паювання майна було проведене ще в 1992 році і було суто формальним. На цей час майже ніхто з членів господарства зі складу КСП ще не виходив. З 1995 року поступово почав набувати сили процес реформування колективних сільськогосподарських підприємств. Одночасно поширився процес виходу зі складу КСП окремих осіб для створення селянських (фермерських) господарств або приватних підприємств.
Однією з передумов реформування відносин власності є визначення частки кожного члена господарства в майні КСП. Для цього необхідно здійснити паювання майна КСП в тих господарствах, де воно ще не проводилося, а в тих господарствах, де воно було проведене раніше, виправити помилки та внести відповідні корективи у розрахунки.

Як показує практика, майже в усіх господарствах паювання було зроблено з грубими помилками. Частково це можна пояснити відсутністю чіткої методики паювання майна і розрахунку пайового фонду та необізнаністю спеціалістів, а частково – відсутністю технічних засобів для розрахунків: без комп’ютерів розраховувати індивідуальні майнові паї на 1000 працівників досить складно. Через це багато господарств відступали від існуючої методики і припускалися помилок, порушуючи права тієї чи іншої категорії членів КСП.

За період, який минув з 1992 року, коли господарства почали паювання майна, до теперішнього часу і майновий стан, сума активів і відповідно пайового фонду господарства значно змінилися, тому розміри індивідуальних майнових паїв на сьогодні вже інші. Ніхто в господарствах не простежував рух майнових паїв за браком часу, спеціалістів, знань або з інших причин. Тому господарства, які реформуються, сьогодні повинні внести відповідні корективи у розрахунки майнових фондів та розмірів індивідуальних майнових паїв.

Таким чином, метою паювання майна в господарстві є:

1. Визначення частки в спільному майні кожного члена КСП. Тільки після паювання можна стверджувати, що майно господарства є спільною частковою власністю його членів.
2. Забезпечення права членів КСП на отримання майнового паю при виході з господарства. Член КСП може отримати свій майновий пай в натурі тільки за умови, що майно господарства розпайоване і йому визначена належна частка.
3. Забезпечення правової і організаційної основи для реструктуризації господарства. Без визначення частки кожного члена господарства КСП не може реформуватись. Колгосп був подібний до державного підприємства: в ньому не визначалася майнова частка кожного члена господарства. В ринковій економіці при створенні будь-якої приватної юридичної особи частки всіх її учасників повинні бути чітко визначені. Наприклад, в акціонерному товаристві кожен акціонер має визначену кількість акцій, а в товаристві з обмеженою відповідальністю кожен учасник має свою частку в статутному фонді, виражену у відсотках. Частки кожного учасника товариства з обмеженою відповідальністю повинні бути зазначені в установчих документах. Без визначення розміру майнових паїв, а в багатьох випадках і без визначення майна членів господарства в натурі, реорганізація КСП неможлива, оскільки при підписанні і затвердженні установчих документів нових підприємств буде порушуватись чинне законодавство.