Ринок продукції цукробурякового виробництва

• 2 Червня, 2013
• Реформування

Донедавна Україна входила в першу десятку країн — найбільших виробників цукрових буряків й цукру і поставляла його за межі держави понад 3,5 млн. т, на внутрішній ринок – до 2,5 млн. т. У вартості експортних продовольчих товарів частка цукру становила понад 30%. Багатокомпонентнїсть вихідної продукції цукробурякового виробництва, використання її в багатьох сферах народного господарства зумовлює не тільки конкурентність галузі, а й виробничо-економічну залежність від її ефективного розвитку підприємств і організацій інших галузей, зокрема харчової промисловості. Крім того, цукор може бути перероблений на продукти технічного використання. Проте за різних причин виробництво цукрових буряків в Україні зменшилось від 44,3 млн. т у 1990 р. до 15.5 млн. т у 1998, а цукру – від 5,3 млн. т до 1,8 млн. т., внаслідок чого збитки галузі досягли 125,6 млн. грн.

Невизначеність попиту на сировину через відсутність держзамовлення вносить нестабільність у формування ринку цукрових буряків й цукру, обмежуючи як попит, так і пропозицію. Якщо в 1997 р. закупівельним організаціям було реалізовано 9,1    млн. т цукрових буряків (51,8% від вирощених), то в 1998 р. – лише 0,8 млн. т (5,4%), частка переробки цукрових буряків на давальницьких засадах становила відповідно 36,8 і 79,6%.

Розвинуті капіталістичні країни законодавчо підтримують і стимулюють високий сталий розвиток свого виробництва різними шляхами: створенням матеріально-технічної бази розвитку агропромислового виробництва та сучасних прогресивних технологій, пільгової кредитної та податкової політики, стимулюванням експорту продукції, збільшенням місткості внутрішнього ринку.

Україні необхідно відвоювати попередні позиції щодо місця і обсягів на зовнішньому ринку цукру, розширити й обновити асортимент цукристих продовольчих продуктів, що експортуються, підтримувати та стимулювати проведення експортних операцій на ринку цукру. Мають бути вироблені фундаментальна програма побудови вигідних для економіки держави довгострокових і стабільних зовнішньоекономічних відносин та своя стратегія торговельних переговорів за прикладом країн з розвинутою ринковою економікою. Місткість зовнішнього ринку цукру України, «а нашими розрахунками, може становити як мінімум 3,5-4    млн.т.

Цукробурякове виробництво України повинно розвиватися як експортно орієнтована сфера і поряд з ринковим трансформуванням організаційно-виробничої структури АПК та відносин власності, бути складовою стратегії економічного розвитку держави. Кожне сільськогосподарське підприємство має визначити своє місце на ринку цукру, виходячи з конкретних грунтово-кліматичних умов, набутого досвіду, наявних матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Буряківництво – одна з високоінтенсивних галузей, що формує раціональну структуру використання природно-кліматичного потенціалу. Багатокомпонентність її вихідної продукції забезпечує розвиток багатьох галузей переробної промисловості й виробництва широкого асортименту агропродовольчих продуктів.