Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку для підприємств, які не мають сільськогосподарських угідь, але мають землю під забудовою

• 14 Січня, 2014
• Реформування

Відповідно до ст. 2 Закону України від 17 грудня 1998 р. № 320 „Про фіксований сільськогосподарський податок“ (надалі – Закон № 320) платником фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням). переробкою і збутом сільськогосподарської продукції і у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% від загальної суми валового доходу підприємства.

Відповідно до ст. З Закону № 320 об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, передана сільськогосподарському товаровиробнику у власність або надана йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

У зв’язку з вищевикладеним таке підприємство не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки:

• не має об’єкта оподаткування, тобто у ньому відсутні сільськогосподарські угіддя;
• не займається виробництвом (вирощуванням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції власного виробництва, а закуповує сировину на стороні для переробки і наступної реалізації.

Отже, дане підприємство зобов’язане сплачувати податки на загальних підставах.

Коли платник фіксованого сільськогосподарського податку здає сільськогосподарські угіддя в оренду, орендовані площі не включаються до розрахунку сплати фіксованого податку орендаря.

Коли сільськогосподарські угіддя здаються в оренду не платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі включаються до розрахунку суми фіксованого податку орендарями.
В обох випадках орендарем вноситься передбачена орендна плата за землю.