Що таке реструктуризація колективного сільськогосподарського підприємства?

• 1 Лютого, 2013
• Реформування

Реструктуризація – це здійснення організаційно- економічних, правових або технічних заходів, спрямованих на зміну структури колективного сільськогосподарського підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правової форми, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва, вдосконалення управління тощо. Чинне законодавство України передбачає кілька способів реструктуризації КСП. Так, КСП можуть бути реструктуризо- вані шляхом реорганізації, ліквідації з ініціативи КСП, ліквідації через процедуру банкрутства, через санацію та через залучення інвестора.

Реорганізація – це припинення діяльності підприємства, та виникнення на його основі однієї або кількох нових юридичних осіб, які стають правонаступниками майна, майнових прав та зобов’язань реорганізованого підприємства. Здійснення реструктуризації КСП шляхом його реорганізації означає перекладення на новостворені господарські формування як правонаступників КСП всього тягаря його заборгованості. Такий спосіб реструктуризації можливий у випадках наявності у КСП невеликої заборгованості. Однак, якщо його заборгованість сягає великих розмірів, то новостворена юридична особа не буде економічно життєздатною. Реорганізація підприємства здійснюється шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення. При реорганізації підприємства звільненим працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів згідно з трудовим законодавством України. Підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Злиття – спосіб реорганізації при якому два або декілька підприємств зливаються в одне. Злиті підприємства припиняють діяльність як юридичні особи. Усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття.

Приєднання – спосіб реорганізації, коли одне підприємство приєднується до іншого і до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаного підприємства. Останнє підприємство припиняє діяльність як юридична особа і виключається з державного реєстру України.

Поділ – спосіб реорганізації, при якому на базі одного під-приємства створюється декілька нових, що приводить до припинення діяльності реорганізованого підприємства як юридичної особи, і виключення його з державного реєстру України. До нових підприємств переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов’язки реорганізованого підприємства.

Виділення – спосіб реорганізації, при якому з підприємства виділяється одне або декілька нових. До кожного з них за роздільним балансом переходять права і обов’язки реорганізованого підприємства.

Як бачимо, принципової різниці між поділом та виділенням немає, крім того, що в останньому випадку реорганізоване підприємство не припиняє діяльність як юридична особа.

Перетворення – один з напрямів реорганізації підприємства, при якому змінюється тільки його організаційно-правова форма. До підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього підприємства.

Ліквідація – це спосіб припинення діяльності підприємства без створення на його основі підприємства правонаступника. У разі ліквідації з ініціативи підприємства рішення про ліквідацію приймається власником (стосовно колективного сільськогосподарського підприємства – загальними зборами або зборами упов-новажених). У разі ліквідації підприємства через процедуру банкрутства рішення про ліквідацію приймає суд або арбітражний суд. Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (уповноваженим ним органом) або призначається судом. Власник, суд або арбітражний суд встановлюють порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути менший від двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.

Банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування процедури ліквідації. Підприємство вважається неплатоспроможним, коли воно нездатне виконувати після настання строку сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі і по заробітній платі, а також зобов’язання щодо сплати податків і зборів. У процесі здійснення процедури банкрутства відбувається задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації майна підприємства з передачею виручених грошових коштів кредиторам. Таким чином, здійснення процедури банкрутства призводить до відчуження великої кількості майна КСП-боржника, в результаті чого подальше функціонування такого КСП як господарюючого суб’єкта стає економічно проблематичним.

Санація – це система заходів, що здійснюються з метою за-побігання визнання підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також незадоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури підприємства боржника. В результаті санації, яка відбувається в рамках процедури банкрутства, всі борги КСП погашаються, а КСП реструк- туриауеться в іншу юридичну особу, до числа засновників якої ввійде і санатор (або санатори). Створена в процесі санації КСП- боржника нова юридична особа отримує практично всі виробничі ресурси цього КСП і, позбавившись боргового тягаря, матиме можливість продовжувати господарську діяльність. Процедура санації є дуже складною, несе великий ризик і відлякує потенційних санаторів від участі у санації КСП. Тому даний спосіб реструктуризації поширення не набув.

Реструктуризація КСП на основі залучення інвестора дещо нагадує оздоровлення КСП через санацію, оскільки також передбачає погашення інвестором боргів КСП. Істотною відмінністю такого способу реструктуризації КСП від його реструктуризації через санацію є проведення реструктуризації на двосторонній основі, тобто на основі домовленості (угоди) між КСП- боржником та інвестором. Такі опосередковуючі структури, як арбітражний суд, збори чи комітет кредиторів КСП при даному способі реструктуризації КСП відсутні. Саме тому цей спосіб реструктуризації КСП є більш привабливим для інвесторів і досить часто застосовується при реструктуризації КСП.