Собівартість продукції

• 18 Вересня, 2013
• Реформування

Собівартість продукції визначають як виробничу і повну. Перша визначається за витратами, пов’язаними безпосередньо з виробничим процесом, з розрахунку на одиницю відповідного виду продукції за умов певної урожайності чи продуктивності).

Величина собівартості продукції може бути нормативною та фактичною.

Нормативна собівартість розраховується на базі використання нормативів прямих витрат праці та її оплати, кількісного та грошового виразу витрат насіння, кормів, добрив, засобів захисту рослин і тварин, паливно-мастильних матеріалів та інших ресурсів та вартості різних послуг, витрат на загальногалузеве та загальновиробниче управління та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з виробництвом, та таких, що включаються до собівартості. Для цього використовується технологічна картаті.

Фактична собівартість розраховується за тією ж структурою і схемою на підставі фактичних витрат, відображених в обліковозвітній документації.

Повна собівартість розглядається як сукупність витрат виробництва (виробнича собівартість одиниці продукції) плюс витрати, пов’язані із збереженням та реалізацією. Вона визначається за даними бухгалтерського обліку та звітності за встановленими порядком і структурою.

На сучасному етапі ринкових відносин доцільно здійснювати аналіз цін придбання та чіткий облік витрачання необхідних для виробництва покупних ресурсів, а саме: паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, ветпрепаратів, кормів, техніки, запасних частин. Слід аналізувати витрати на послуги постачальницьких, ремонтних та інших сервісних організацій.

Собівартість сільськогосподарської продукції залежить від рівня урожайності культур, продуктивності худоби і птиці, рівня втрат у процесі виробництва та зберігання, від якості пропонованої на ринок продукції.