Соціально-економічна суть реформування

• 2 Лютого, 2013
• Реформування

Реформування підприємства – багатопланове поняття, яке передбачає комплекс взаємопов’язаних перетворень (організаційно-економічних, правових, технічних, соціальних тощо), спрямованих на зміну структури підприємства, форм власності на засоби виробництва, організаційно-правового механізму господарювання, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, підвищення ефективності виробництва.

На практиці намітилися такі основні шляхи реформування організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві:

• реорганізація колгоспів і радгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства з персоніфікацією власності на майно і землю;
• реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств у господарські товариства та приватні підприємства;
• реструктуризація колективних і державних підприємств у сільськогосподарські кооперативи;
• формування приватно-орендних підприємств, тобто господарських товариств, приватних підприємств та селянських (фермерських) господарств, які діють на основі оренди майна і землі, отриманих членами реструктуризованих КСП в рахунок майнових і земельних паїв при виході з КСП.

Всі наведені варіанти застосовуються в Україні.

Метою реформування є формування органїзаційно-правових структур, здатних в поєднанні з вирішенням макроекономічних проблем забезпечити високий рівень розвитку, який відповідав би інтересам селян, сільськогосподарських підприємств та зростаючим потребам країни в продукції сільського господарства. Крім того, призначення реформування полягає в формуванні на селі реальних, ефективно діючих власників і господарів, забезпеченні матеріального добробуту та значно вищого рівня життя його мешканців.