Визначення розміру збитків

• 28 Березня, 2014
• Реформування

Розмір збитку при загибелі (пошкодженні) врожаю сільськогосподарських культур визначається виходячи з вартості кількісних втрат врожаю основної продукції застрахованої культури або групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування) і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю з 1 га, прийнятого на страхування, і вартістю фактично одержаного врожаю даного року з 1 га на всю площу посіву.

При страхуванні врожаю на випадок зниження якості продукції вартість кількісних і якісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) визначається множенням різниці між вартістю врожаю з 1 га, встановленою на час укладання договору страхування, і вартістю фактично одержаного врожаю даного року з 1 га на всю площу посіву. Вартість фактично одержаного врожаю визначається виходячи із середньої ціни реалізації з урахуванням знижок і надбавок за якість продукції, що склалась у господарстві в поточному році.

У разі загибелі застрахованих культур з наступним їх пересіванням (підсіванням) розмір збитку визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового врожаю основної культури, обчисленої за цінами, прийнятими при укладанні договору страхування і фактичної вартості врожаю культур на площі, де проводилось пересівання (підсівання), обчисленої за цінами реалізації у поточному році.

Якщо посіяно (посаджено) будь-яку культуру на площі більшій, ніж та, що була прийнята на страхування, розмір збитку при її загибелі (пошкодженні) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури. Сума страхового відшкодування виплачується пропорційно відсотку, який становить площа культури за договором страхування від фактично посіяної.

Якщо платежі за договором страхування були сплачені повністю у встановлений строк, а при складанні акта про загибель (пошкодження) сільськогосподарської культури на підставі пер-винних облікових документів господарства виявиться, що сівбу (садіння) пошкодженої культури проведено на площі меншій, ніж та, що була прийнята на страхування, то зайві платежі за заявою страхувальника підлягають поверненню.
Розмір збитку за багаторічні насадження, що загинули, визначається як різниця балансової вартості загиблих насаджень і вартості залишків.

Розмір збитку за загиблих свиней, хутрових звірів і кролів віком від чотирьох місяців, домашньої птиці яйценосних порід віком від п’яти місяців, птиці у господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів, віком від одного місяця, великої рогатої худоби, овець і кіз віком від 6 місяців, коней віком від одного року, а також бджолосімей визначається шляхом встановлення середньої страхової суми за одну голову тварини і одну бджолосім’ю за договором страхування та множенням її на кількість загиблих голів (бджолосімей), а за вимушено забитих тварин – з вирахуванням вартості реалізованого м’яса, придатного для їжі, і смушків хутрових звірів та кролів.

Для розрахунку розміру збитку за молодняк тварин необхідне встановлення вікової групи тварин на день їх загибелі з визначенням страхової суми за одну голову цих тварин за договором страхування і множенням її на кількість загиблих голів.

Якщо з причин, що викликали вимушений забій тварин, м’ясо буде визнане повністю непридатним для їжі, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули.

Витрати, пов’язані з транспортуванням худоби до місця забою, ремонту тваринницьких приміщень після здавання хворої худоби у зв’язку з ветеринарно-санітарними заходами, придбанням медикаментів, проведенням карантинних та інших заходів щодо ліквідації наслідків захворювання, а також побічні витрати, в розмір збитку не включаються.

Визначення розміру збитку при знищенні майна, яке входить до складу основних засобів, проводиться виходячи з повної балансової вартості з урахуванням амортизації, витрат на рятування майна, впорядкування його після страхового випадку і виключення вартості залишків, а при пошкодженні – виходячи з вартості відновлення (ремонту) за цінами на момент укладання договору страхування.