Бартерні угоди

Бартерні угодиПерехід до суцільної лібералізації цін призвів до гіперінфляції, знецінення коштів господарських суб’єктів, погіршення міжгалузевих співвідношень, зменшення попиту, зниження ефективності виробництва, скорочення оборотних коштів, а в кінцевому підсумку — до втрати грошової маси та кризи неплатежів.

Платіжні кошти у великих масштабах почали витіснятися бартером за схемою „товар-товар“. Високі процентні ставки уповільнили кредитну активність суб’єктів господарювання. Жорстка кредитно-фінансова політика держави спровокувала недоступність коштів для більшості з них. Негативний вплив на обсяги грошової маси справляє також доларизація економіки.

Все це особливо позначилося на бартеризації в агропромисловому комплексі, насамперед у сільському господарстві. Укладання бартерних угод набуло значного поширення у взаємовідносинах підприємств галузі з партнерами (у 1998 р. за бартерними угодами реалізовано близько 30% продукції рослинництва і тваринництва).

Бартерні операції — вимушена форма відносин. Заходи, яких вживає уряд щодо подолання кризи неплатежів та уникнення бартерних операцій переважно дисциплінарними методами, не дають позитивних наслідків. Нині Україна має одну з найменших у Європі масу готівки (в 1998 р. — 13,6% ВВП).

Вирішення даної проблеми можливе лише при активному втручанні держави в регулювання економіки.
Банківська структура повинна кредитувати передусім власне виробництво — основу ринкової економічної системи, обмежувати переливання грошової маси з виробничої сфери до сфери обігу капіталу, де вона переходить у готівку, яка живить тіньову економіку.

Комментарии закрыты.