Методи оцінки основних засобів

Методи оцінки основних засобівУ світовій практиці при визначенні вартості об’єктів оцінки використовують три основні методи: метод капіталізації доходу; метод порівняння аналогів продажу та метод витрат.

Метод капіталізації доходу грунтується на принципі, що вартість має той об’єкт, який приносить прибуток. Названий метод враховує очікуваний прибуток, який приносить об’єкт, місце розташування, наявність під’їзних шляхів, віддаленість ринків збуту, переробних підприємств, іншу ринкову інфраструктуру. Він передбачає використання у розрахунках методів прямої капіталізації та дисконтування доходів. Він не часто використовується для сільськогосподарських підприємств, оскільки часто дуже важко дати оцінку потенційних можливостей кожного оцінюваного об’єкта.

Метод прямої капіталізації передбачає використання коефіцієнта, який характеризує зв’язок між середньою величиною доходу та вартістю підприємства.

Метод дисконтування доходів грунтується на перетворенні майбутніх доходів від експлуатації об’єкта у нинішню вартість. Для приведення майбутніх доходів від експлуатації об’єкта в нинішню вартість необхідно розрахувати ставку дисконту, оцінити характер дисконтування, вибрати адекватний його коефіцієнт.
Для розрахунку ставки дисконту використовують метод кумулятивної побудови, який грунтується на підсумовуванні безризикової ставки з преміями за всі види ризиків, що притаманні оцінюваному об’єкту.
Оскільки в Україні не сформований ринок сільськогосподарських виробничих будівельних об’єктів, а галузь сільськогосподарського виробництва збиткова і перебуває у глибокій кризі, метод капіталізації доходів практично не використовується.

Метод порівняння аналогів продажу грунтується на аналізі даних про фактичний продаж об’єктів, аналогічних об’єкту оцінки. Його суть полягає в тому, що покупець не заплатить за об’єкт більшу суму, ніж вартість відомого йому аналогічного об’єкта. Різновидами цього методу є способи оцінки на основі одиниці порівняння, використання регресивного аналізу з урахуванням поправок на основі співвідношення доходу і ціни продажу. Його застосування передбачає порівняння умов та дати продажу, місця розташування та характеристики об’єкта. Цей метод застосовується для оцінки транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та обладнання.

Метод витрат грунтується на тому, що вартість об’єкта оцінки не перевищує витрат на заміну його новим. Крім того, враховується, що потенційний покупець не заплатить більше від мінімальної суми витрат на будівництво аналогічного за конструктивним рішенням та функціональним призначенням об’єкта.
Основний результат експертної оцінки методом витрат — визначення відновної вартості об’єкта оцінки за вирахуванням зносу.

В Інституті аграрної економіки розроблені „Методичні рекомендації з експертної оцінки основних засобів в АПК.» Згідно з ними оцінка нерухомості здійснюється на базі використання методу витрат, а машин, устаткування, транспорту, продуктивної і робочої худоби — методу порівняння аналогів продажу.

Вартість будівель і споруд розраховують за укрупненими показниками вартості окремих конструкцій та елементів (фундаменту, каркаса, стін, перекриттів, покрівлі, прорізів, підлоги, оздоблення тощо)і їх загальних розмірів стосовно кожного будівельного об’єкта. Фізичний знос приміщень визначають стосовно кожного інвентарного об’єкта, виходячи з діючих норм амортизації та його фізичного стану.

Відновна вартість машин та устаткування визначається з урахуванням їх технологічного призначення по окремих інвентарних об’єктах, а також по машинах і устаткуванню, які є складовою частиною виробничих об’єктів. Відновна вартість технічних засобів обчислюється за оптовими цінами, націнками торговельно-посередницьких організацій, включаючи вартість монтажу на період оцінки. Вартість машин, знятих з виробництва, імпортних або тих, на які не встановлені нові ціни, визначають зіставленням їх вартості з аналогічними сучасними засобами. Фізичний знос техніки розраховується згідно з нормами амортизації з урахуванням ремонтних робіт.

Вартість продуктивної та робочої худоби визначається за величиною витрат на вирощування живої маси та формування продуктивних якостей. Враховуються порода, вік та продуктивність, період господарського використання худоби, індекси продуктивності корів залежно від лактації в перерахунку на базисну жирність молока, собівартість вирощування 1 кг живої маси, що склалася на час оцінки майна. В разі збитковості тваринництва вартість продуктивної і робочої худоби визначається за ринковими цінами конкретного регіону. Відновна вартість багаторічних насаджень розраховується за нормативами питомих капітальних вкладень на їх створення. Вартісні розміри цих показників обчислені за матеріалами відповідних наукових установ УААН.

Комментарии закрыты.