Правове регулювання оренди землі

Правове регулювання оренди земліУ Земельному кодексі, прийнятому в березні 1992 року, питання оренди земель регламентується окремими статтями. В даний час положення Земельного кодексу щодо оренди землі втратили чинність у зв’язку з прийняттям 6 жовтня 1998 р. Закону України „Про оренду землі“. В цьому законі визначені загальні засади та конкретні механізми набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки.

Відповідно до цього закону, оренда землі — це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Після введення в дію Закону України „Про оренду землі“ від 6 жовтня 1998 року та Постанови КМУ „Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі“ від 25 грудня 1998 року значно ускладнилася процедура повної легалізації договорів оренди землі. Ці нормативні документи передбачають обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів оренди землі, для чого необхідна наявність державного акта на право власності на земельну ділянку в орендодавця. Без цього неможливо провести державну реєстрацію договорів, яка є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення права оренди земельних ділянок. Оскільки форма державного акта на право спільної власності на землю не затверджена, виникає необхідність виготовлення державних актів на право приватної власності на землю кожному колишньому члену КСП. А це вже вимагає значних затрат.

Комментарии закрыты.