Характерні ознаки підприємництва

Характерні ознаки підприємництваПідприємницька діяльність має характерні ознаки, насамперед за рахунок особистості підприємця. Тому підприємництво — це особливий тип особистості, мислення та поведінки.

Підприємницька діяльність грунтується на таких принципах:

  • Економічна свобода, що передбачає вільний вибір діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції; встановлення цін відповідно до законодавства та економічної доцільності; вільний найм працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення необхідних платежів; самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності з використанням належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
  • Економічна заінтересованість. Головною рушійною силою підприємницької діяльності є інтерес. Підприємець працює заради збільшення власних доходів і його активність тим вища, чим більша особиста вигода. Одержання прибутку за умови позитивної підприємницької діяльності можливе через задоволення інтересів споживачів, а, отже, суспільних інтересів.
  • Економічна відповідальність. Даний принцип передбачає, що суб’єкти підприємництва в разі невдачі відшкодовують всі збитки і несуть майнову та іншу визначену законом відповідальність. При неефективній діяльності вони можуть бути визнані арбітражним судом банкрутами у порядку, передбаченому Законом України „Про банкрутство“. Тому підприємницька діяльність вимагає чіткого планування, обліку витрат і доходів.
  • Принцип еквівалентності обміну. Поняття економічності адекватне еквівалентності. Підприємництво може розвиватись лише в умовах еквівалентності обміну.
  • Принцип порівняльних переваг. У ринковій економіці є поняття альтернативності витрати як суми альтернативних грошових витрат і неодержання грошових доходів за умови використання ресурсів з іншою метою. Суть принципу порівняльних переваг полягає в здатності виробляти товари з відносно меншими альтернативними витратами. Завдання підприємця — пошук такого виду діяльності, в якому він володіє порівняльними перевагами.
  • Ризик. Підприємницька діяльність за своєю суттю є ризикованою. Підприємницький ризик — це можливість втрати ресурсів чи неодержання доходів, що не можуть бути покриті ніякими системами засторог порівняно із запланованим варіантом. Разом з цим нестрахований ризик — це і джерело прибутку. До проблеми ризику слід підходити з двох позицій: оцінки ризику та управління ризиками.
  • Конкуренція. Підприємницька діяльність здійснюється при наявності певних, адекватних її суті відносин, якими є конкуренція. Останню в сучасному розумінні трактують як суперництво, боротьбу за досягнення результатів. Вона виступає як особливий тип взаємовідносин між ринковими агентами, що характеризується постійним прискоренням процесу оновлення в усіх сферах відтворювального процесу, прагненням першим досягти успіху. Виділяють різні моделі конкуренції: вільна конкуренція, монополія, олігополія, монопсонія. В реальній економіці ці моделі, як правило, існують у взаємозв’язку, хоч в основі може бути одна з них. Особливо це стосується рівня прояву (внутрішньогалузевого, галузевого, міжгалузевого, міжнародного). Конкуренція спонукає до опрацювання стратегії і тактики поведінки господарюючих суб’єктів (підприємців) як таких, що спрямовані на постійний пошук нового, рух вперед, маневрування ризиком, забезпечуючи таким чином не тільки виживання, але й одержання максимального прибутку і в кінцевому підсумку — прогрес соціально-економічного розвитку. Конкуренція між підприємцями є джерелом інновацій. Разом з тим конкуренція — могутній механізм відбору підприємців. Тому важливим принципом підприємницької діяльності є конкурентоспроможність її результатів — вироблених товарів та наданих послуг.
  • Ринок і підприємництво. Ринок являє собою сукупність відносин між господарськими одиницями, що виступають як продавці та покупці. Відповідно до цього ринок виконує чотири функції: координації — дає інформацію про ціни, якість, кількість, умови угод тощо; розподілу прибутків, що пов’язано з існуванням у ринковій економіці продуктових ринків та ринків факторів виробництва; алокації — при зміні попиту ринок здійснює переливання факторів виробництва в інші сфери їх застосування; обліку перспектив — прийняття рішень з урахуванням помилок у минулому і ризиків у майбутньому. Маркетинг (від англ. ринок, збут) — це система організації діяльності підприємства, коли основою прийняття господарських рішень є вимоги ринку, реальні попит і потреби споживачів товарів, послуг. Механізм його дії полягає у вихідній позиції: споживач диктує умови на ринку, а виробник до них пристосовується. Нині маркетингова стратегія спрямована на вивчення як існуючого ринку, так і нових потреб та ринків.
  • Інжиніринг — надання на комерційній основі різних інженерно-консультаційних послуг щодо створення виробничих підприємств, об’єктів інфраструктури. До комплексу послугових робіт входять такі: проведення попередніх досліджень; підготовка техніко-економічного обгрунтування та комплекту проектних документів; розробка рекомендацій з питань організації виробництва й управління, експлуатації устаткування й реалізації готової продукції. Інжинірингові послуги надають, як правило, великі промислові фірми, їхні дочірні спеціалізовані компанії, а також невеликі самостійні фірми. Самостійні інжинірингові фірми спроможні надавати послуги одночасно за декількома напрямками, залучати до виконання робіт різних постачальників і різні підрядні організації.

Комментарии закрыты.