Економічна природа біржі

Економічна природа біржіБіржа — це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство із структурою й організаційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків .

Біржа — категорія ринку, явище економічного життя. Біржа — це великий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик.

Отже, економічна сутність біржі полягає в наступному:

  • ринок замінних цінностей;
  • організація;
  • реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;
  • офіційне котирування цін;
  • специфічний біржовий товар;
  • страхування цінових та курсових ризиків;
  • цифровий вираз попиту і пропозиції;
  • розміщення товарів у просторі й часі;
  • встановлення об’єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.

Щодо реалізації власної вигоди, влучно писав патріарх біржової справи ХІХ-го ст. Отто Штілліх, розпочинаючи свою книгу «Біржа та її діяльність», видану в російському перекладі відомим у Санкт-Петербурзі видавництвом Брокгауз-Ефрон у 1912 р.: «Неподалік від королівського палацу у Берліні, на березі Шпреє, стоять два імпозантних приміщення, які привертають увагу перехожих. Одне із них — новозбудований піднесений до неба собор, друге — посивіла від часу служниця земної пристрасті, наживи — біржа. При безсумнівних відмінностях у цілях, в одному вони подібні між собою: обидва по суті храми. В соборі поклоняються християнському богу, на біржі — вищому богу на землі… Як пастори, так і більша частина публіки, яка відвідує у неділю церкву, в будні стоять набагато ближче до інтересів біржі, ніж думають» .

Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, навпаки, впродовж більш як чотирьохсотлітнього періоду еволюційного розвитку змінюється за всіма параметрами, а саме: місце торгівлі, учасники, товар.

Біржова форма торгівлі товарами повністю підійшла для торгівлі цінними паперами, інноваційними фінансовими інструментами і валютою. Впровадження стандартизації розмірів контрактів та уніфікація їх щодо сорту, марки тощо у ХХ-му ст. призвели до переходу до ф’ючерсної торгівлі, а обіг реальним товаром перемістився на позабіржовий ринок, де кожний учасник, у конкретний момент часу, може придбати або продати певну кількість конкретного товару, що поставляється на умовах, які задовольняють даного споживача.

Комментарии закрыты.