Фінансові інструменти – боргові цінні папери

Фінансові інструменти – боргові цінні папериДо боргових цінних паперів належать:

  • ƒ облігації(державні та корпоративні);
  • казначейські зобов’язання та векселі;
  • депозитні сертифікати банків;
  • векселі.

Боргові цінні папери історично виникають першими. Згадки про векселі датуються ХІІ ст., облігаційні позики королів різних європейських держав дозволяли знаходити кошти для ведення воєн, колоніальних завоювань тощо. Боргові цінні папери класифікують за різними ознаками. До основних ознак належать:

1) терміни існування боргового зобов’язання;
2) характер отриманого доходу;
3) забезпеченість повернення суми боргу тощо.

За першою ознакою боргові цінні папери поділяються на:

  • ƒ  короткострокові(термін існування до одного року);
  • ƒ  середньострокові(від одного року до п’яти);
  • ƒ  довгострокові(від п’яти років до двадцяти, тридцяти й далі).

За другою ознакою боргові цінні папери поділяються на процентні,  коли дохід нараховується у твердофіксованих відсотках на суму номінального боргу і виплачуються у терміни та розмірах, передбачених умовами емісії, та дисконтні, коли дохід одержується у вигляді різниці між ринковою ціною боргового зобов’язання та номінальною сумою боргу. За третьою ознакою боргові цінні папери поділяються на забезпечені іншими ліквідними активами та незабезпечені.

Дамо короткі визначення облігації, векселя та депозитного сертифікату банків.

Облігація  – це  цінний  папір,  що  засвідчує  внесення  її  власником грошових  коштів  і  підтверджує  зобов’язання  щодо  відшкодування йому номінальної вартості цього паперу у передбачені строки з виплатою фіксованого проценту. Облігації бувають державними та корпоративними. Облігації належать до процентних цінних паперів.

Вексель – встановлена законом форма боргового зобов’язання про безумовне повернення боргу. Векселі бувають прості та переказні(соло-векселі та тратти). Векселі належать до дисконтних цінних паперів.

Депозитний сертифікат– письмове свідчення банку щодо депо-нування номінальної суми позики з умовою її повернення у вказані у сертифікаті строки з виплатою твердо фіксованих відсотків доходу, нарахованих  на  номінал.  Ці  цінні  папери  широко  застосовують  у біржовій торгівлі, причому, як вказувалося вище, в основному торгівля проводиться значними кількостями та крупними номіналами.

Загальний обсяг торгів Фондової біржі ПФТС на24 липня2006 р.  становив14,51 млрд. грн. (в2,8 рази більше порівняно з відповідним періодом2005 року). Частка Фондової біржі ПФТС серед організаторів торгів  цінними  паперами  України(інформація  ДКЦПФР  станом  на 6.07.06 р.) – 96,9%. Структура торгів Фондової біржі ПФТС: корпоративні облігації(35,51%), державні облігації(33,97%), акції(26,69%), муніципальні облігації(3,25%), інвестиційні сертифікати(0,58%). Станом на1.07.06 р. на ПФТС проводилися торги592 фінансовими інструментами: 290 облігаціями, 264 акціями та38 інвестиційними сертифікатами.

Капіталізація ПФТС(ринкова вартість підприємств, допущених до торгів ПФТС) – 173,26 млрд. грн. Індекс ПФТС, що є індикатором стану ринку акцій, зріс з початку року на7,73% з352,97 до380,24 пунктів.

Склад індексного“кошику” індексу ПФТС: “Укртелеком”, “Укрнафта”, “Запоріжсталь”, “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, “Київенерго”, “Західенерго”, “Центренерго”, “Дніпроенерго”, “Донбасенерго”, “Стірол”, банк“Аваль” та“Луганськтепловоз”.

Третю, четверту та п’яту групу фінансових інструментів в Україні майже не вивчають, хоча спроби впровадження форвардних та ф’ючерсних контрактів час від часу трапляються. Більше того, у вітчизняних наукових публікаціях такої класифікації не дається. У кращому випадку можна зустріти лише третю групу, яку різні автори називають або спеціальними або похідними цінними паперами. Саме вивчення суті цих інструментів, особливо біржових, поставлено у якості основного завдання даного підручника.

Лише ліквідні фінансові інструменти є об’єктами біржової торгівлі, причому для запровадження нових контрактів для них також проводиться своєрідна біржова експертиза. Для таких цінних паперів як акції на фондових біржах проводиться процедура лістингу, включення їх до котирувального списку біржі. Ця процедура передбачає виконання компанією-емітентом ряду вимог щодо вартості основних активів, прибутку, одержаного впродовж останніх років, розкриття інформації про діяльність.

Обов’язковим у цьому випадку є проведення аудиторської перевірки, причому аудитором, який співпрацює з біржею. Все це робиться для того, щоб на біржі котирувалися надійні масові фінансові інструменти.

Комментарии закрыты.