Класифікація біржових товарів – 2 частина

Класифікація біржових товарів – 2 частинаКрім кількісної стандартизації біржові товари мають чітко визначену якісну стандартизацію. Для кожного виду сільськогосподарської сировини у якості базового вибирається типовий сорт, згідно з яким здійснюється якісна градація інших сортів у даній товарній групі. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базовою для визначення ціни на товари іншої якості. Більш детально дізнатися про якісну стандартизацію можна з монографії за редакцію академіка П.Т. Саблука , або із спеціальної літератури по товарознавству. На американських біржах котируються в основному у якості базових сортів м’яка та тверда озимі червоні пшениці. На всі інші сорти існує система знижок та надбавок до базисного сорту.
Масовість та здатність до стандартизації зумовлюють і таку наступну ознаку, як замінність. Саме ця ознака, характерна для фінансових інструментів зумовила їх успіх у біржовій торгівлі впродовж останніх 10-ти років ХХ-го ст.

Останньою за списком, але не за сутністю є ознака вільного ціноутворення. Саме вільне ціноутворення є головним критерієм для відбору товару біржами. Причому процес ціноутворення на ринку чистої конкуренції, яким і є біржовий ринок, передбачає концентрацію попиту та пропозиції з метою встановлення справедливої ринкової ціни на такі товари, на які інших способів визначити таку ціну просто не існує.

В Україні і на початку ХХІ-го ст. в період збирання врожаїв дуже важко визначається рівноважна ціна на зернові культури. Оскільки своїх ф’ючерсних бірж досі не створено, орієнтація торговців та виробників відбувається лише на котирування зарубіжних бірж, які показують загальну світову тенденцію на відповідних ринках і не можуть бути остаточним аргументом для українських трейдерів при прийнятті відповідальних управлінських рішень. Аналогічна ситуація в Україні спостерігається і на фінансовому ринку, де не існує строкових біржових контрактів з відсотковими ставками, валютою тощо.

Отже, об’єктами сучасної біржової торгівлі можуть бути лише товари, які відповідають вказаним вище характеристикам. Відсутність цих вимог щодо біржового товару у ЗУ «Про товарну біржу»  призвела до торгівлі товарами, які у світовій практиці ніколи біржовими не були. Наприклад, нерухоме майно в обороті деяких київських та регіональних товарних бірж за 1995-2000 рр. займало у структурі товарообороту близько 50% . Більше того, намагання впорядкувати цей процес через внесення змін та доповнень до вказаного закону, не було проведено через лобіювання представників бірж, які при забороні операцій з нерухомістю просто перестали б функціонувати. Починаючи з 2003 року обсяги торгівлі нерухомістю істотно зменшились і на 01.04.2006 р. в цілому на біржах України становлять 1%.

У період становлення біржової діяльності в Україні, як зрештою і у всіх інших країнах колишнього СРСР, починаючи з 1991 р. на біржах продавалися спочатку лише ті товари, які на той час могли вільно реалізовуватися. До таких товарів належали комп’ютери та інша техніка зарубіжного виробництва, оскільки традиційні біржові товари розподілялися державою і у вільний продаж не поступали.

За більш як десятилітню історію реформування економіки України товари, які є традиційно біржовими, уже зараз можуть бути вільно реалізованими, однак ця обставина не призвела до створення ефективного біржового ринку. У попередньому розділі були показані причини такого стану справ. Потрібно лише ще раз наголосити, що головною помилкою, на нашу думку, було прийняття рішення на рівні держави про створення товарної, товарно-сировинної, а потім аграрної біржі, як головного гуртового ринку. А це у такій великій за територією країні як Україна, є недоцільним. Сьогодні в Україні потрібна ф’ючерсна біржа як фінансовий інститут, організатор торгівлі та інформаційний ціновий центр, який визначає не лише сьогоднішні ціни, але й їх майбутні прогнози.

Комментарии закрыты.