Умови ф’ючерсних контрактів

Умови ф’ючерсних контрактівФ’ючерсні ринки є найефективнішими і ліквідними торговельними майданчиками. Збільшення кількості покупців призводить до їх конкуренції і підвищення цін на ринку, збільшення продавців спричиняє спад цін. На високоліквідних ринках дистанція між цінами пропозиції покупців (bids) та продавців (offers) називається спредом (spread), вона зменшується завдяки конкуренції.

Ф’ючерсні контракти укладаються на певні товари та фінансові інструменти. Одні з них дуже популярні, поширені, інші — ні. Успіху на ф’ючерсному ринку досягає контракт, який відповідає таким характеристикам:

  • високі обсяги попиту та пропозиції;
  • товар в основі контракту є однорідним, масовим, придатним до стандартизації;
  • ціна на товар утворюється вільно, без впливу держави та монополій;
  • ціни коливаються — за інших умов учасники ринку не матимуть стимулу для здійснення операцій;
  • ф’ючерсні контракти передбачають комерційний інтерес, зацікавлення учасників реального ринку;
  • ф’ючерсний контракт повинен позитивно відрізнятися від інших інструментів фінансового ринку, щоби ним зацікавилися біржові посередники.

Кожен контракт має дві сторони: покупця та продавця. Покупець ф’ючерсного контракту називається стороною, що займає довгу (long), продавець — коротку (short) позиції. Протягом строку дії контракту ціна на нього змінюється залежно від кон’юнктури ринку. При спаді цін виграють продавці, при зростанні — покупці.
Способи котирування цін на різноманітні товари визначаються традиціями та фізичними особливостями товару. Зернові котируються на біржах США в центах, десятих та сотих частках центів за бушель, на біржах Великобританії — у доларах США або у фунтах стерлінгів за метричну тонну. Золото, платина — у доларах та сотих долара США за трійську унцію; метали, м’ ясо, кава — в центах та сотих цента за англійський фунт.

Серед умов ф’ючерсного контракту важливу роль відіграють строки (позиції), за якими дозволяються укладання угод і поставка. Наприклад, для кукурудзи — це 5, 7, 9, 12 місяці року: травень, липень, вересень, грудень. Це означає, що торгівля відбувається за чотирма позиціями. Важливою характеристикою ф’ючерсного контракту є термін його чинності, тобто період часу від початку торгівлі на певний місяць до закінчення торгівлі цим контрактом. Цей параметр називають глибиною контракту.

Мінімальний розмір зміни ціни встановлює біржа. Він називається тіком (tick or minimum fluctuation) або пунктом.

Кожен торговець (учасник, клієнт) ф’ючерсного ринку вносить початковий вклад — депозит/початкову маржу (original margin or initial margin), який змінюється щоденно, залежно від зміни цін на контракти. Згідно з Правилами біржової торгівлі депозит повинен становити від 2 до 10 відсотків вартості товару, вказаного в контракті. Цей депозит повертається торговцеві при реалізації контракту через поставку реального товару або укладання протилежної угоди. Депозит — це засіб, що гарантує дотримання зобов’язань за контрактом, він не є платою за товар.

Біржовиків та їх клієнтів ф’ючерсний ринок приваблює своїм «принципом важеля» (leverage), як його називає один із сучасних теоретиків біржової справи Заходу Ф. Шварц . Оскільки незначна частка загальної вартості контракту сплачується у вигляді депозитного внеску, навіть незначні коливання цін дають великий виграш.
Окрім депозитів, що вносяться при укладанні контракту, небажані зміни цін повинні компенсуватися щоденними гарантійними внесками, що називаються варіаційною маржею (variation margin). Якщо клієнт відкриває контракт на купівлю товару, а ціна на нього потім спадає, він зобов’язаний заплатити своєму брокерові маржу, щоби відшкодувати втрати. Це саме відбувається з клієнтом — продавцем, коли ціна на товар зростає. Всі розрахунки веде розрахункова (клірингова) палата, функції якої детальніше розглянемо у наступних розділах.

Замовлення на товар має включати назву товару, строк поставки, попередню ціну, за якою товар можна купити або продати. Тільки-но біржовий маклер (брокер) отримає замовлення, він виконує його, як правило, відритим викриком в операційній залі біржі. Замовлення на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів оформляються як торговельні ордери. Вони бувають: ринковими, лімітованими, стоп-ордерами, комбінованими тощо.
Лімітований наказ-ордер відрізняється від ринкового тим, що у графі «ціна» вказується її значення. Наприклад, купити травневий контракт пшениці за ціною 435.00 центів за бушель.

При отриманні від іншого брокера згоди на пропозицію угода вважається здійсненою. Покупець заповнює форму, відому під назвою торговельної розписки. У ній фіксуються деталі угоди, погоджені під час її укладання. Копія розписки залишається у брокера, інша копія спрямовується у розрахункову (клірингову) палату біржі.

Комментарии закрыты.