Ф’ючерсні угоди
- 25 Вересня, 2013
- Реформування
Це взаемопередавання прав і зобов’язань щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару, отже, передбачається покупка або продаж не реального товару,- а тільки контракту на нього протягом певного періоду. Реалізується не товар, а контракт. Укладання таких угод здійснюється не з метою купівлі- продажу реального товару, а для його страхування від можливих несприятливих змін ціни. Вони укладаються за стандартизованими умовами на основі біржових типових контрактів щодо кожного виду товару. Об’єктом ф’ючерсної угоди може бути тільки один вид продукції визначеної якісної характеристики.
Ф’ючерсні угоди укладаються не на обсяги товару, а тільки на визначене число контрактів. Сумарні обсяги певного виду товару за ф’ючерсними угодами визначаються кількістю контрактів, а обсяги певного виду товару в кожному контракті стандартизовані.
Мета укладання ф’ючерсної угоди полягає в одержані різниці між ціною контракту на момент його укладання та ціною на день закінчення контракту. Якщо за цей період ціна зросте, то продавець програє. Для виплати різниці між ціною в контракті та реальною ціною, що склалася на ринку, продавець укладає офсетну, або зустрічну (протилежну) угоду, тобто угоду на покупку такої ж партії товарів за новою, вже реальною ціною на момент закінчення терміну ф’ючерсної угоди. Покупець також укладає офсетну угоду на продаж такої ж партії товару за новою ціною і одержує виграну різницю. При укладанні офсетної угоди ф’ючерсна угода ліквідовується.
Однією з умов ф’ючерсної торгівлі є наявність обслуговування з боку Розрахункової палати. Після реєстрації ф’ючерсної угоди її контрагенти (покупець і продавець) припиняють взаємовідносини як сторони, оскільки відтепер мають стосунки виключно з Розрахунковою палатою.
У момент укладання ф’ючерсної угоди покупець і продавець вносять гарантійну заставу в розмірі до 18% вартості контракту на окремий рахунок. У місяць поставки товару за даним контрактом гарантійний завдаток повинен становити 100% вартості товару.
Щоденно за всіма ф’ючерсними контрактами, які не були ліквідовані протягом біржового дня, проводяться розрахунки. При підвищенні цін сторона, яка продала контракт (продавець), повинна до початку наступного біржового дня (сесії) виплатити брокеру, а той – Розрахунковій палаті різницю між ціною, зареєстрованою при закритті попереднього біржового дня, та ціною, зареєстрованою при закритті поточного біржового дня.
Розрахункова палата, у свою чергу, нараховує або сплачує брокеру-покупцю, а він – своєму клієнтові позитивну для нього різницю. При зниженні ціни дія відбувається навпаки. Покупець вносить різницю цін брокеру, а той – Розрахунковій палаті, яка направляє їх продавцю.