Особливості обліку в селянських (фермерських) господарствах – частина 4
- 22 Березня, 2013
- Реформування
Витрати, що відшкодовуються за рахунок чистого доходу, обліковують окремо. До них відносять:
- втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природних втрат і якщо винуватців не встановлено або у стягненні цих сум відмовлено судом;
- витрати за анульованими виробничими замовленнями та державними контрактами;
- збитки від операцій з тарою (крім скляної”);
- суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув (включаючи дебіторську заборгованість, яка виникла за результатами взаємозаліків, що проводяться відповідно до чинних законодавчих актів, якими встановлюються інші, ніж діючі, терміни позовної давності);
- втрата від переоцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів, крім випадків, коли вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України;
- некомпенсовані збитки від стихійного лиха, включаючи витрати, пов’язані із запобіганням чи ліквідацією його наслідків;
- некомпенсовані збитки від пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, викликаних екстремальними ситуаціями;
- збитки від операцій минулих років, виявлені в поточному році;
- сплачені окремі види податків чи єдиного фіксованого податку.
При складанні остаточного балансу на ці суми зменшують суму одержаного доходу.
Вартість товарно-матеріальних цінностей та продукції, використаних на утримання сім’ї фермера та благодійні цілі, має бути списана за рахунок прибутку після оподаткування.
У кінці року перед визначенням результатів господарської діяльності фермер проводить інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, готової продукції, молодняку тварин і тварин на відгодівлі. Оцінку зазначених об’єктів у кінці року здійснюють в загальноприйнятому порядку.
Крім того, господарство, керуючись порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 13 березня 1995 р. № 173, уточнює суму фактичних витрат на виробництво рослинницької продукції, виходячи з кількості використаних покупних товарно-матеріальних цінностей та послуг, наданих сторонніми організаціями, та цін і тарифів на перше число місяця початку збирання врожаю. На суму різниці збільшують витрати господарства та капітал.
Чистий доход господарства розраховують як різницю між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг на сторону та іншими доходами), записаним у журналі, та витратами після уточнення витрат матеріалів. До одержаного результату додають (віднімають) різницю між вартістю незавершеного виробництва, товарно-матеріальних цінностей, продукції і молодняку тварин на початок року та вартістю незавершеного виробництва, товарно-матеріальних цінностей, продукції і молодняку тварин на кінець року.
Чистий доход, одержаний господарством, визначається за видами діяльності та в цілому по господарству.
Визначений доход розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань згідно з чинним законодавством.
Майновий стан господарства фермер визначає, при потребі, на підставі даних журналу та відомостей шляхом складання остаточного бухгалтерського балансу.