Суб’єкти лізингових відносин

• 24 июля, 2014
• Реформування

Суб’єктами лізингової угоди є сторони, які мають безпосереднє відношення до об’єкта лізингового договору. Класичному лізингу властивий тристоронній характер взаємовідносин, оскільки в лізинговій угоді беруть участь три суб’єкти. В цій схемі лізингових взаємовідносин сторонами угоди виступають: лізингодавець, лізингоодержувач і продавець майна.

Лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльності, який передає в користування об’єкт лізингу за договором лізингу. Ним можуть бути:

• установи банку або його філії, фінансові компанії, кредитні установи, в статуті яких передбачений цей вид підприємницької діяльності;
• фінансово-лізингова компанія, яка створюється спеціально для здійснення лізингових операцій, основною і фактично єдиною функцією якої є оплата майна, тобто фінансування лізингової операції;
• спеціалізована лізингова компанія, яка в додаток до фінансового забезпечення лізингової операції бере на себе весь комплекс послуг нефінансового характеру (утримання, ремонт майна, заміну зношених деталей, консультації щодо його використання та ін.);
• будь-яка фірма або підприємство, для яких лізинг не є профілюючою діяльністю, але й не забороненою статутом сферою підприємництва, і які мають фінансові джерела для проведення лізингових операцій.

Другою стороною, лізингоодержувачем, є користувач майна. Лізингоодержувач — юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець, що отримує майно в користування за лізинговим договором. Ним можуть бути юридичні особи будь-якої форми власності або громадяни: державне підприємство, організація, кооператив, громадянин, акціонерне товариство та ін.

Третій учасник лізингової операції — продавець лізингового майна, яким може бути юридична чи фізична особа і підприємство-виробник майна (кооператив, торговельна, постачальницько- збутова організація).