Внесення плати за землю при неоформлених документах купівлі-продажу

• 20 Січня, 2014
• Реформування

Статтею ЗО Земельного кодексу України визначено, що при передачі підприємствами, установами й організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об’єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у цьому випадку посвічується місцевими радами відповідно до вимог ст. 23 цього кодексу, яка визначає, що основними документами, які підтверджують площу оподатковуваної земельної ділянки, є державний акт на право власності або постійного користування та договір оренди земельної ділянки земель державної власності. У випадку їх відсутності площа земельної ділянки підтверджується випискою із земельнокадастрової книги.

При цьому відсутність державного акта, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку за частиною першою ст.2 вищевказаного закону, згідно з якою використання землі в Україні є платним. Ст. 13 цього ж закону визначає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до п. 2 положення про порядок ведення державного земельного кадастру (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р. № 99) включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Водночас п. 6 Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. „Про земельну реформу“ передбачено, що громадяни, підприємства установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу України, повинні до 1 січня 1998 р. оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

Крім того, особи, винні в порушенні земельного законодавства (ст. 115 Земельного кодексу України), несуть цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.