Дарування чи спадкування?

• 16 Листопада, 2015
• Нерухомість

Інколи в батьків виникає бажання передати своїм дітям (онукам, рідше іншим родичам) нерухомість. Яким чином це краще зробити? Подарувати чи оформити заповіт?

Відразу обмовимося, що обидва ці варіанти мають право на існування і застосування в кожному конкретному випадку.

Принципова різниця між даруванням і заповітом полягає в моменті переходу права власності на відчужується об’єкт. Якщо у випадку з даруванням обдарований стає власником нерухомості після укладення договору дарування та прийняття обдарованим подарунка, то право власності на майно за заповітом виникає лише після шести місяців з моменту смерті спадкодавця.

Передача майна за договором дарування має й інші особливості. Першою з них є те, що при даруванні, скажімо, бабусею квартири своєму онукові, спадкоємці першої черги, мають право на обов’язкову частку у спадщині, втрачають своє право на частку в подарованій квартирі, що у випадку з заповітом неможливо. Другою особливістю є те, що договір дарування досить складно оскаржити. Цивільний кодекс України встановлює річний строк позовної давності за договорами дарування, та й підстав для його розірвання та визнання недійсним не так багато. Дарувальник може відмовитися від передачі подарунка, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. Крім того, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомого майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (-а) або дітей. Якщо подароване майно має для дарувальника велику немайнову цінність, а обдарований своїми діями створює загрозу безповоротної втрати цього майна.
Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування, він залишається жити вже не в своєму житлі, а в разі недобросовісних намірів обдаровуваного, це може закінчитися досить плачевно для дарувальника.

В окремих випадках громадяни змішують поняття заповіту і договору дарування з відкладальною умовою. Таким відкладальною умовою пропонується вважати смерть дарувальника. Потрібно сказати, що це глибока помилка. Дійсно, договором дарування може бути встановлено зобов’язання дарувальника передати дарунок у майбутньому після певного строку (у певний термін) або у разі настання певної обставини. І в цьому випадку обдарований має право вимоги передачі йому подарунка після закінчення зазначеного в договорі терміну або після настання обставини, обумовленого в договорі. Однак частиною 3 ст.723 Цивільного кодексу України обумовлено, що смерть дарувальника вже сама по собі є підставою для припинення договору дарування з відкладальною умовою.

Таким чином, якщо хто-небудь з родичів бажає залишити свою квартиру (будинок), та й будь-яке інше майно, кому-небудь зі своїх нащадків, лише після своєї смерті, іншого шляху, крім складання заповіту у нього немає.
Чим заповіт «зручніше» договору дарування, так це тим, що заповіт не вимагає конкретного вказування предмета наслідування. Якщо, скажімо, спадкодавець почав будівництво будинку і не впевнений в тому, що встигне за життя оформити необхідні документи для того, щоб передати його передбачуваному спадкоємцю (а договір дарування з відкладальною умовою, як ми вже говорили, після смерті дарувальника втратить свою силу), то в заповіті цілком можна вказати, що після введення будинку в експлуатацію, він перейде у власність конкретного спадкоємця.

Що стосується фінансової сторони оформлення договору дарування та заповіту, а також оподаткування доходів обдаровуваних і спадкоємців, то договір дарування потребують проведення попередньої оцінки вартості майна, а також сплати дарувальником 1% від вартості подарунка в якості держмита за оформлення договору дарування. Окремо будуть оплачуватися послуги нотаріуса. Заповіт обійдеться дешевше, оскільки держмито за завірення нотаріусом заповіту складе 0,85 гривні. Видача свідоцтва про право на спадщину обійдеться спадкоємцю у 34 гривні. Вартість послуг самого нотаріуса в кожному випадку індивідуальна. Держмито за реєстрацію права власності в Укрдержреєстрі, як у випадку дарування, так і в разі спадкування складе 119 гривень.

Оподаткування дарування і спадкування Податковий кодекс України регулює одними і тими ж нормами, тому і в разі отримання спадщини і в разі отримання подарунка від родичів першого ступеня споріднення (батьки, подружжя, діти), платник податків звільняється від оподаткування такого доходу. При отриманні спадщини або подарунка від інших родичів він повинен сплатити до бюджету 5% від вартості отриманого майна, а якщо він або дарувальник (спадкодавець) – нерезиденти, то всі 15% (а з суми, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат 17%) податку на доходи фізичних осіб. Різниця тільки у тому, що при укладанні договору дарування дохід повинен бути відображений в декларації та оплачений платником податків вже до 1 серпня наступного за роком укладення договору року, а у випадку з успадкуванням, лише після вступу в спадщину.